- пустир
- -тиря, ч. Св.Нічим незаповнене, запущене місце; езасіяне і необроблене поле; пусте місце.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
пустир — я/, ч. Незабудоване, запущене місце … Український тлумачний словник
пустир — (незаселена, незабудована ділянка землі), пустка, пустище, пустирище … Словник синонімів української мови
пустир — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
пустиння — я, с., рідко. 1) Пустир, рустка. 2) Занедбане обійстя … Український тлумачний словник
пустирище — а, с., розм. Те саме, що пустир … Український тлумачний словник
пустище — 1) (необроблена, незасіяна ділянка землі), пустка 2) див. пустир … Словник синонімів української мови